ВСТУП

Микола Гоголь - один із самобутніх українських російськомовних письменників, його слава вийшла далеко за межі українського культурного простору. Його книги цікаві, кожного разу, перечитуючи той чи інший твір, вдається знайти в них нові грані, побачити інший зміст. Але в той же час немає більш загадкової фігури в світовій літературі, ніж Гоголь. Про його життя й смерть існує більше міфів, ніж про будь-якого іншого письменника.

І.С. Аксаков, поет і публіцист-слов'янофіл, писав в 1852 році, відразу після смерті Гоголя: «Много еще пройдет времени, пока уразумеется вполне все глубокое и строгое значение Гоголя, этого монаха-художника, христианина-сатирика, аскета и юмориста, этого мученика возвышенной мысли и неразрешимой задачи».

Загадковістю відзначений, насамперед, життєвий шлях письменника, починаючи з перших його кроків. В.Я. Брюсов підкреслював: «Стремление к крайностям, к преувеличениям, к гиперболам сказалось не только в творчестве Гоголя, не только в его произведениях: тем же стремлением была проникнута вся его жизнь. Все совершающееся вокруг он воспринимал в преувеличенном виде, призраки своего пламенного воображения легко принимал за действительность и всю свою жизнь прожил в мире сменяющихся иллюзий» [3.56]

Одна із причин загадковості великого письменника - містика в його житті і творчості. Дотепер ходять розмови про його таємничість, а деякі твори Гоголя можуть позмагатись із сучасними фантастичними розповідями. І саме містика Гоголя - тема, якій присвячена дослідницька робота, зараз особливо актуальна.

Так що ж це за явище в літературі XIX століття - містика? Як розвивалась потреба самобутнього письменника Малоросії у фантастиці? Чому сьогодні - XXI столітті - з новою силою виникає інтерес до містичних образів, створених Гоголем у його творах? Чому його творчість і досі викликає інтерес у людей мистецтва? Чому сьогодні молоді кінорежисери екранізують оповідання з «Вечорів на хуторі біля Диканьки», а театральні режисери ставлять вистави за мотивами повістей з «Миргорода» і, зокрема, «Вія»?

Проблемам, винесеним в назву дослідницької роботи, присвячений ряд книг, де автори висловлюють своє бачення ролі містики у житті і творчості великого письменника: А.Н. Архангельський, В.А. Воропаєв, В.І. Любич-Романович, Ю.В. Манн, М.Б. Храпченко, І. Золотуський. Про Миколу Васильовича Гоголя писали кращі розуми Росії , але зрозуміти й розгадати його таємницю так нікому й не вдалося. Чому ніхто не зміг зрозуміти Гоголя? От як відповідає на це питання В.А. Воропаев: «Для того чтобы постичь Гоголя, надо или родиться Гоголем, или, совершенствуясь духовно, преодолев в себе читательские стереотипы и мыслительную инерцию, научиться читать и мыслить заново…» [3.56]

Щоб відповісти на всі ці запитання було проведене дослідження. Для досягнення поставлених цілей були визначені мета та завдання дослідницької роботи.

Мета дослідницької роботи - виявити значиму роль містики і її прояв на етапах творчого шляху М.В. Гоголя.

Мета визначає постановку завдань:

) розглянути джерела прояву містики у творчості М.В. Гоголя.

) привести на сторінках дослідницької роботи аналіз окремих творів, узятих із трьох циклів гоголівських повістей: «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Миргород», «Петербурзькі повісті».

) виявити твори письменника, пов'язані з містичною темою, і показати на цій основі щиросердечні стани головних героїв.

Методи дослідження: порівняльно-історичний, структурно-генетичний.

Наукова новизна. У даній роботі містичні мотиви у творчості М.В. Гоголя досліджуються із трьох точок зору:

. З фольклористичної точки зору, тобто досліджуються міфологічні й фольклорні джерела, використані М.В. Гоголем для створення творів;

. З літературної точки зору, тобто розглядається специфіка містичних персонажів у творах Гоголя, їхня відмінність від первісних фольклорних праобразів;

. З погляду їхнього значення в повсякденній реальності, що теж знаходить собі місце в житті Гоголя.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження в даній роботі є збірки М.В. Гоголя «Вечори на хуторі біля Диканьки», «Петербурзькі повісті» і «Миргород», доробки науковців, які займались дослідженням життєвого шляху письменника. Предмет дослідження - місце містичних мотивів у житті та творчості Гоголя.

РОЗДІЛ 1. ГОГОЛЬ ЯК ТАЄМНИЧА ПОСТАТЬ

.1 Дитинство. Формування релігійності

гоголь містифікації демонологічний сюжет

М. В. Гоголь народився в містечку Великі Сорочинці Миргородського повіту Полтавської губернії в сім'ї поміщика середнього статку, що мала 400 душ кріпаків і 1000 десятин землі. Точної дати його народження довгий час не знали - називалося 19березня 1809 року та 20 березня 1810року. Лише майже через сорок років після смерті письменника з публікації метрики було встановлено, що він побачив світ 20 березня 1809року. По новому стилю виходить - 1квітня. Все життя Гоголя пройшло під знаком першоквітневої містифікації.