ДИПЛОМНА РОБОТА

Взаємовплив індивідуального стилю учбової діяльності та тривожності у студентів

ВСТУП

Координати розгортання сьогочасної соціальної ситуації подекуди затискають індивіда у шори руху освоєння різних множин її прояву. Одночасно скрізь і повсякчас необхідно бути компетентним, комунікативно успішним та розкутим, володіти термінологічним апаратом кількох не суміжних між собою галузей, проявляти адаптаційні навички тощо. Таким чином, формується обєктивно жорсткий набір критеріїв та вимог до «портрету фахівця нового часу», а ,отже, - й до діяльності в осередкові вищого навчального закладу, як до однієї з базових ланок у підготовці спеціалістів.

Серед числа основних завдань, які постають перед вищим навчальним закладом, як перед інститутом формування майбутнього спеціаліста, слід передусім особливо відзначити завдання виховання якісно нової особистості, котра здатна раціонально організувати власну діяльність, виявляти самостійність, ініціативу, наполегливість в процесі реалізації поставленої мети, ефективно використовувати власні індивідуальні можливості, досягати високих результатів діяльності.

Найбільш актуальним в цьому відношенні є питання про формування у студента, як майбутнього фахівця, оптимального стилю учбової діяльності та подолання проявів основних негативних компонентів особистості, котрі можуть стати деструктивним чинником названому процесі, серед яких особливе місце посідає тривожність.

Індивідуальний стиль учбової діяльності визначається як прийнятна індивідом стійка сукупність прийомів і способів навчальної роботи, обумовлена його індивідуальними особливостями [23]. У сучасній психолого-педагогічній науці дослідження, присвячені вивченню індивідуального стилю діяльності, представлені працями як зарубіжних, так і вітчизняний науковців. Зокрема, В. Мерлін [35] та М. Щукін [60] досліджували проблему взаємозв'язку та взаємовпливу індивідуального стилю діяльності та рівнів інтегральної індивідуальності; О. Зимовіна [11] та Т. Сєрьогіна [52] вивчали когнітивний стиль студентів та його роль в організації навчання і його успішності; структура індивідуального стилю учбової діяльності відображена в дослідженні Є. Клімова [19]. Індивідуальний стиль навчальної діяльності школярів різного віку проаналізовано в дисертації О. Самбікіної [49]. Питання самоорганізації власної навчальної діяльності та формування оптимально-автономного стилю учбової діяльності висвітлено в дослідження О. Конопкіна [22] та Г. Пригіна [43]. Класифікаційний поділ та систематизація стилів учбової діяльності подано в працях А. Колба [58], С. Річмана [58], А. Бейметова [16], Ю. Кулюткина і Г. Сухобської [16]. та інших

Розглядаючи питання впливу тривожності на особистість, варто зазначити, що тривожність - це передусім індивідуальна особливість, котра полягає в підвищеній схильності відчувати неспокій в різних життєвих ситуаціях, у тому числі і тих, об'єктивні характеристики яких до цього не призводять. У загальному своєму вигляді питання тривожності розглядали як ряд зарубіжних вчених З. Фрейд [55], Ч. Спілбергер [6], К. Броннер, Д. Боулбі, К. Ясперс, К. Хорні [59], та ін., так і вітчизніних науковців Л. Гозман, А. Прихожан [40],[41], та ін.

Дослідження впливу тривожності на успішність виконання діяльності визначено в працях Б. Вейнера та К. Шнайдера [5].

Особливе місце займають роботи, присвячені аналізу навчальної тривожності, джерелом продукування якої є традиційна система освіти. Найбільш систематизовані дослідження напрямку вивчення навчальної тривожності представлені роботами А. Прихожан. В своїх дослідження А. Прихожан доходить висновку про те, що тривога як тимчасовий стан, за умови виконання відносно простих видів діяльності, сприяє успішному її виконанню, активізує внутрішній потенціал особистості, сприяє вчасній реалізації поставлених завдань. Проте, за умови розвязання складних, особливо інтелектуальних завдань, переживання стану тривоги, занепокоєння, неспроможності дезадаптують особистість, блокують тим самим процес пошуку альтернативних та конструктивних рішень [40].

Актуальність теми дослідження пояснюється тим фактом, що, незважаючи на цілком достатній та обємно накопичений в сучасному науковому знанні матеріал з проблем впливу тривожності на особистість та її діяльність а також з питань індивідуально-стильових особливостей діяльності індивіда, проблема взаємовпливу тривожності та індивідуального стилю учбової діяльності у студентів є недостатньо вивченою.

Процес освоєння професійними знаннями, уміннями та навичками в умовах виконання основних та одночасно своєрідних вимог навчального плану вимагають від студента як майбутнього фахівця вияву високого рівня самоконтролю, вмотивованості, рішучості, ініціативи, сформованої здатності швидко і самостійно приймати раціонально-продуктивний за кінцевим показником набір рішень. Накоплений тиск навчальних вимог за умови відсутності попередньо сформованого продуктивного стилю учбової діяльності продукує збільшення рівня тривожних переживань та формування тривожності, як константного утворення в структурі особистості студента.