Вступ

рукокрилі кажан тварина

Актуальність теми: Кажани - це представники ряду Рукокрилі. Кажани - єдині ссавці, які літають. Налічують понад 800 видів - від кріхітних звірків, розміром за бджолу, до справжніх гігантів з розмахом крил до 1,8 метра. Розмножуються раз на рік і приносять одного (рідше - двох) дитинчат. Надають перевагу присмерковому спосібу життя і здатні до ехолокації.

Об`єкт вивчення: ряд Рукокрилі.

Предмет вивчення: особливості зовнішньої і внутрішньої будови кажанів, спосіб життя у дикій природі, зміна поведінки та активності по сезонах року, особливості харчування та розмноження, застосування ехолокації.

Мета дослідження: узагальнити, доповнити, розширити та уточнити наукову інформацію про особливості Рукокрилих.

Задачі: - вивчіти особливості будови кажанів

- співставити особливості зі способом пересування

- уточнити спосіб життя у природі

- з ясувати активності по сезонах року

- встановити значення ехолокації для рукокрилих

Структура роботи: робота містить 3 основні розділи:

·вступ

·основні розділи

·висновки

·список літератури

·додатки (схеми, малюнки)

Розділ 1. Загальна характеристика ряду Рукокрилі

Кажани - дрібні або середніх розмірів звірятка, здатні до тривалого польоту.

Незважаючи на те, що кажани дуже відрізняються друг від друга розмірами й зовнішнім виглядом, по всьому видно, що вони - кажани й ніщо інше. Тіло звірка покрите шерсткою, яка завжди має більш світлий відтінок на черевці. Розмах крил варіює від 15 см до 2 м, а які тільки форми не ухвалюють ці рукокрилі! Втім, хоч довгі й вузькі, хоч короткі й широкі - крила кажанів завжди мають ту саму будову.

Передні кінцівки летучої миші дуже добре розвинені; її короткі плечі сильні, а дуже довге передпліччя формується всього лише однієї променевою кісткою. Великий палець передньої кінцівки закінчується гачкуватим пазуром, а інші (досить довгі) пальці підтримують перетинки крил, розташованих з боків.

Кажани літають за допомогою перетинчастих крил, що рухаються синхронно із задніми кінцівками. Крила, перетинки яких являють собою подвійний шар шкіри, постачені м'язами й еластичними жилами, які щільно притискають їх к тілу у стані спокою.

Задні кінцівки вивернуті так, що коліна повернуті дорсально. Форма тіла й довжина хвоста залежать від приналежності особини до того чи іншого виду. Костистий виріст, називаний шпорою, допомагає багатьом видам розвертати крила до самого хвоста. У більшості видів довгий, повністю або частково занурений в міжреберну перетинку. Вільний край цієї перетинки підтримується парною хрящовою або кістковою шпорою, відходить від п'яти. Уздовж підстави шпори у багатьох видів тягнеться своєрідна шкірна лопать - епіблема.

Міжчелюстні кістки черепа завжди недоразвиті або навіть відсутні. В зубній системі є всі категорії зубів. Середня пара верхніх різців відсутня. Нижні різці дуже дрібні. Ікла великі. Корінні зуби діляться на 3 природні групи: малі передкорінні, великі передкорінні і задні (або власне) корінні. Кількість різців і особливо малих передкорінних має велике значення в родовій систематиці рукокрилих. Молочні зуби не тільки за розмірами, але й за формою різко відрізняються від постійних.

Літальний апарат і політ - перша особливість, що відрізняє рукокрилих від інших звірів. Розгорнуте крило звірка - м'яке (еластичне) і суцільне (без щілин) полотнище, натягнуте між довгими пальцями (як спицями парасольки), великими кістками кінцівок і боками тіла. Площина крила нерівна, а у вигляді пологоскатного купола. При опусканні крила повітря, що наповнює купол, утворює тимчасову опору, під тиском витісняться з-під купола і надає неоднаковий вплив на різні частини крила. Особливу форму гребного польоту представляє пурхаючий політ, при якому звірятко на деякий час затримується в одній точці повітря, подібно кібчик або боривітер, але при цьому тримає своє тіло майже у вертикальному положенні. Іноді звір переходить на ковзання в повітрі при майже непересувних положенні крил. Такий політ кажанів називають плануючим або ковзаючим. Тільки тривалого польоту в повітрі і у них не спостерігали.

В ході історичного розвитку цих тварин літальний апарат удосконалюється. У криланів і найбільш давніх і примітивних кажанів крила широкі з майже заокругленими кінцями. Плечовий суглоб у них одинарний: на чашеподібну суглобову поверхність лопатки спирається лише округла поверхня головки плеча; це дозволяє робити крилом кругові рухи. Вушні раковини зазвичай великі, іноді щодо величини тіла величезні, у багатьох з хорошо розвиненим ножним виступом козелком і стирчать в сторони. Міжстегнової перетинки немає, або вона невелика (у вигляді бічних клаптів), або вона відгинається хвостом до верхньої сторони тіла і в польоті участі не приймає. Політ таких звірів повільний і маломаневренний.