КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з проблем кримінального права України

на тему: Теорії причинного звязку у вітчизняній науці кримінального права

Вступ

Розділ I. Поняття причинного зв'язку

.1 Філософське поняття причинного зв'язку

1.2 Поняття причинного зв'язку в кримінальному праві

Розділ 2. Кримінально-правове значення причинного зв'язку

.1 Значення причинного зв'язку та вплив причинного зв'язку на кваліфікацію злочинів

.2 Значення причинного зв'язку для призначення покарання і його вплив на розмір призначеного покарання.

Висновок.

Список використаної літератури.

Вступ

Актуальність дослідження причинного звязку визначається відсутністю єдиного підходу до визначення цієї дискусійної категорії, та відсутністю єдності тлумачення визначення причинного звязку. Основою гарантій законності та верховенства права є те, що теорія та практика кримінального права при визначенні винності особи виходить з принципу, що суспільно небезпечні наслідки можуть бути предявлені особі у вину, лише за наявності причинного звязку з його діями, бездіяльністю. Перед наукою кримінального права стоїть завдання розвязати проблему причинного звязку між суспільно небезпечними діяннями людини і наслідками такого діяння (об'єктивний критерій), пов'язуючи з волею цієї людини, з її можливістю або неможливістю передбачати наслідки свого діяння та бажанням або небажанням певних наслідків від вчинення такого діяння (субєктивний критерій). Сучасна наукова думка кримінального права ґрунтується на теорії причинності чи каузальності (причина), що розроблена філософією. Основою цієї теорії є те що такі категорії як «причина» та «наслідок» відображають об'єктивно існуючі причинно-наслідкові зв'язки об'єктивного світу. Відповідно до неї ці явища є універсальними і взаємозалежними, при чому одне завжди передує іншому - тобто причина породжує наслідок. Таким чином ця теорія обґрунтовує причинний зв'язок дією або бездіяльністю (причиною) - і суспільно небезпечними наслідками (наслідком), коли дія або бездіяльність викликає (породжує) настання суспільна небезпечного наслідку.

Розділ I. Поняття причинного зв'язку

.1 Філософське поняття причинного зв'язку

Під причинною зазвичай розуміють зв'язок, однієї зі сторін якої (причина) породжує іншу сторону (наслідок). Різне рішення питання про причинність визначається, перш за все, відмінностями основних філософських напрямків - матеріалізму й ідеалізму. Для матеріалізму причинний зв'язок є об'єктивна, існуюча поза нашою свідомістю зв'язок між явищами зовнішнього світу, вона є одна з форм загального взаємодії природи і суспільства. З точки зору ідеалізму причинний зв'язок - це суб'єктивна категорія, яка існує лише у свідомості суб'єкта, що пізнає (суб'єктивний ідеалізм), або хоча й об'єктивна категорія, але яка виводиться не з зовнішнього світу, а з об'єктивно існуючого розуму, логіки, ідеї (об'єктивний ідеалізм). Ідеалістичне поняття про причинність у сучасній філософії звичайно спирається чи на вчення Юма, чи на вчення Канта.

За вченням Юма, причинність є лише звичка нашої свідомості вважати, що за даним явищем звичайно випливає інше певне явище. Хоча ідея причинності і має своїм джерелом досвід, вона все ж не виражає об'єктивного зв'язку між предметами зовнішнього світу і є суто суб'єктивною категорією. На відміну від Юма, Кант не виводить поняття причинності з досвіду, а оголошує, що воно існує у свідомості людини до всякого досвіду, вважає його апріорним поняттям нашого розуму, привнесеним їм у досвід. Закономірність природи, за Кантом, є не об'єктивно існуюча поза людської свідомості зв'язок між предметами зовнішнього світу, а лише зв'язок між «явищами» (сприйняттями зовнішнього світу нашими почуттями - відчуттями).

Причина - філософська категорія, яка відображає одну з форм загального об'єктивного зв'язку, взаємозалежності і взаємозумовленості предметів, явищ і процесів, що відбуваються в природі й у суспільстві. Під причиною розуміється явище, що закономірно, з внутрішньою необхідністю породжує інше явище, яке розглядається як слідство. Це філософське розуміння причинності є загальним для всіх галузей знань, і тому воно застосовується і до причинного зв'язку в кримінальному праві.

Причинність - одна з форм загального зв'язку, взаємозалежності і взаємозумовленості предметів, явищ і процесів, що відбуваються в природі і суспільстві. Кожне явище має причину в інше або інших і саме породжує ряд інших явищ. Причинність причинно-слідче відношення є однієї з найбільше простих, елементарних, хоча і загальних форм зв'язку, але не єдиної. Тому, Діалектичний матеріалізм підкреслює, що причинність - лише момент загального зв'язку явищ. Це одна з форм світового об'єктивно-реального зв'язку явищ, що існує поза і незалежно від свідомості людини, а лише відбивається в ньому.