Міністерство освіти і науки молоді та спорту України

Київський університет імені Бориса Грінченка

Інститут суспільства

ІНДЗ

з курсу: Середньовічної історії України

на тему

Битва під Лиственом

Виконала студентка ІІ курсу

Групи ІСБ-2-12-4.0д

Спеціальності історія

Інституту суспільства

Сучкова Даря Віталіївна

Київ - 2013 р.

План

Вступ

1.Передумови битви під Лиственом

2.Хід битви

.Наслідки битви

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

На початку ХІ ст. на території Русі почалися перші міжусобні війни за спадок між синами Володимира Великого. Але найяскравішою і, на мій погляд, вирішальною була битва під Лиственом. Відбулась вона в ночі 1024 р. біля стін міста Листвен (нині городище на території села Малий Листвен Ріпкинського району Чернігівської області). І хоч перемога надійшла в руки Мстислава, він визнав першість старшого брата і запропонував йому мир.

Опис цієї битви ми зустрічаємо в «Повісті минулих літ». Літописець описує події битви в неспокійну погоду. Цікаво те, що битва відбувається вночі, що дуже нетипово для руських князів. Але, це не єдине відхилення від правил. Мстислав вперше вводить нову тактику бою. Він поєднує легку кінноту союзників-кочовиків з загонами власних важкоозброєних дружинників та пішим народним ополченням.

Також, при розгляді Лиственської битви, неможливо не згадати, що наслідком цих подій став поділ стародавньої Русі на два князівства - Київське і Чернігівське. В результаті цієї битви було утворено Чернігівське князівство, а влада Чернігівського князя за часів Мстислава прирівнювався до влади київського.

Битва під Лиственом стала причиною у введенні дуумвірату. Тобто, вона стала тим вирішальним кроком, що в майбутньому Ярослав Мудрий і Мстислав Хоробрий правили разом, майже на рівних. В історії обидва ці князі залишились одними із найвизначніших.

Актуальність цієї теми в тому, що зустрічається вона не лише в літописі Повість минулих літ, а й в Літописі руському (Іпатському списці) і в Лаврентіївському літописі. Описані події повністю повторюють Повість минулих літ, можливо літописці просто переписали текст з Повісті минулих літ. Також, на сьогоднішній день, ця тема мало освітлена сучасними істориками і я брала інформацію із давно написаних книжок та статей.

1.Передумови битви під Лиственом

Після смерті Володимира Великого в 1015 р. Користуючись відсутністю у Києві інших братів, старший син Володимира Святополк, що знаходився у Вишгороді і раніш за інших дізнався про смерть батька, захопив великий київський стіл і розпочав боротьбу проти братів - справжніх і можливих своїх суперників. Першою жертвою цієї боротьби став Борис, якого вбили намовлені Святополком варяги, коли він повертався з походу. «Святополк же, сповнившись беззаконня [і] Каїнів замір прийнявши, посилав [послів] до Бориса, говорячи: «З тобою,- мовляв,- хочу я любов мати і до отчого [добра] тобі [ще] придам»,- [так] він обманював його, щоб якось його погубити… і пронизали Бориса. І слугу його, що [князя прикрив], упавши на нього, пронизали [разом] із ним.»1 Така ж доля спіткала древлянського Святослава і муромського Гліба. «Святополк же сей окаянний, лихий, убив [також брата] Святослава, пославши [убивць] до гори Угорської, коли він утікав в Угри.»2 За це він отримав у народі прізвисько "Окаянний", під яким і увійшов в історію. Однак підступність і жорстокість не допомогли йому затвердитися на великокняжому київському столі; у суперечку рішуче вступив старший син Володимира - новгородський князь Ярослав Мудрий.

Заручившись підтримкою новгородського віча, Ярослав на чолі тритисячного війська вирушив на Київ. «І зібрав Ярослав варягів тисячу, а інших воїв сорок тисяч, і пішов на Святополка, призвавши [на поміч] бога…»3 Битва між ними відбулася навесні 1016 р. поблизу м. Любеча на Дніпрі. Дружина Святополка зазнала поразки. Князь утік до Польщі, а Ярослав уступив у Київ, нагородивши новгородців, які брали участь у битві.

Ця подія стала поштовхом для Ярослава на вирішення головного - він має бути головним спадкоємцем свого батька і маючи підтримку народу Ярослав почав утверджуватись як правитель успадкованих князівств, при цьому залишивши Новгородське князівство своїм центром.

Хоч Ярослав і в'їхав урочисто в Київ, його успіх не був повним. Незабаром, спираючись на підтримку свого зятя Болеслава Хороброго - польського короля, Святополк знову оволодів Києвом. Ярослав остаточно затвердився на київському престолі тільки в 1018/19 р. після повної перемоги над Святополком на річці Альті. «…і сталася січа люта, якої ото не було в Русі - і за руки беручись, рубалися, і зступилися тричі, так що по долинах кров текла,- і під вечір одолів Ярослав, а Святополк утік.»4