Міністерство освіти і науки

Київський національний університет культури і мистецтв

Факультет: інститут журналістики і міжнародних відносин

Кафедра: теорії і практики перекладу

Магістерська робота

Способи відтворення німецьких фразеологізмів на позначення емоційного стану людини українською мовою

Студента групи ФП-48м

Ховпуна Руслана Олеговича

Науковий керівник: д. філ.н.,

професор, Корольова А.В.,

Київ - 2013

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Мовні та позамовні чинники формування емотивної фразеології

.1 Класифікація фразеологізмів на позначення різних характеристик людини

.2 Емоційна фразеологія у контексті лінгвокультурологічних досліджень

.3 Формування емоційного компонента значення у фразеології, які позначають поведінку і зовнішність людини

.4 Способи перекладу фразеологізмів

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Практична частина. Семантичний аналіз емотивних фразеологізмів у німецькій мові

.1 Семантичні групи позначення розумової діяльності

.1.1 Зовнішній вигляд, що характеризує стан здоровя, настрій та ін.

.2 Лексико-семантична група з позначенням якості дії

.2.1 Лексико-семантична група з позначенням позитивної характеристики людини

.2.2 Лексико-семантична група з позначенням негативної характеристики людини

.3 Семантична група зі значенням характеристики людини...

.4 Семантична група зі значенням зі значенням діяльності по відношенню до кого-небудь

.5 Семантична група зі значенням якості дії

.6 Семантичні групи зі значенням вираження почуттів, емоцій

.7 Приклади заміни лексичних компонентів фразеологізмів

Висновки до розділу 2

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

РЕЗЮМЕ

zusammenfassung

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Дана магістерська робота присвячена вивченню емотивного компонента значення фразеологічних одиниць німецької мови. У дослідженні розглядаються особливості емотивності, її структура, зв'язки з іншими компонентами семантики мовних одиниць, а також аналізуються основні мовні механізми створення емотивності фразеологічних одиниць.

Емоційна сфера людини завжди привертала увагу вчених. Інтерес дослідників, які працюють у галузі цілої низки наук (філософії, фізіології, психології та лінгвістики), повністю обґрунтований, оскільки емоції певною мірою виявляються в усіх галузях діяльності людини, у тому чисті і в мовленнєвій. Традиційно емоційний бік мови досліджувався в лінгвістиці в межах лексикології (М. Аверіна, С.Б. Беолізон, Р.С. Сакієва) та стилістики (Е.С. Азнаурова, І.В. Арнольд, М.П. Брандез). Ці дослідження проводились у трьох основних напрямках: вивчалися слова, які називають емоції, так звана емоційна" лексика (слова, шо виражають емоції) (М.А. Буряков, Е.А. Вайгла), а також стилістичні характеристики слів і словосполучень (В.В. Аврасін, В.І. Болотов, Н.М. Разінкіна).

Тема роботи: Способи відтворення німецьких фразеологізмів на позначення емоційного стану людини українською мовою.

Мета дослідження: Розкриття мовних механізмів створення емотивності фразеологічних одиниць німецької мови шляхом їх синхронічного та діахронічного аналізу, а також виявлення впливу емотивного компонента значення на актуалізацію фразеологізмів та на дефразеологічну деривацію.

Обєкт дослідження: Мовні механізми створення емотивності фразеологічних одиниць німецької мови.

Предмет дослідження: Емотивний компонент значення фразеологічних одиниць німецької мови.

Актуальність теми: Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що останнім часом увага сучасних лінгвістів до вивчення проблеми емотивності посилилась, оскільки емотивні аспекти семантики відображають один із моментів діяльності людини, який супроводжує процес людського пізнання. Кожна емоція має свій характер, свої ознаки, притаманні їй. Їх сукупність формує знаки емоцій людини. Тому зявилась потреба розробки питання дискретності емотивності та визначення її складників, а також вивчення мовних шляхів та механізмів утворення емотивності фразеологічних одиниць, які існують не лише для номінації обєктів позамовної дійсності, але й для вираження ставлення до них.

Матеріал дослідження: матеріалом для роботи послужили близько 500 фразеологічних одиниць німецької мови, вибраних з фразеографічних джерел німецької мови ХХ століття.

Методи дослідження: